Біля UA: ЗАКАРПАТТЯ відбулася акція протесту (ОНОВЛЕНО)

Біля UA: ЗАКАРПАТТЯ відбулася акція протесту (ОНОВЛЕНО)

25 лют. 2020

25 лютого біля приміщення Закарпатської філії Суспільного відбулася акція проти змін у роботі регіональних мовників. Близько п’ятдесяти мітингувальники вимагали припинити впровадження Концепції регіонального мовлення Суспільного на 2020 – 2021 роки, що була ухвалена Наглядовою радою мовника 2 грудня 2019 року. 

На думку учасників мітингу, передбачена у Концепції зміна принципів виробництва контенту загрожує подальшому існуванню Закарпатської філії. Люди тримали плакати із написами «Ні — інформаційній капітуляції!», «Захисти Суспільне в своєму регіоні», «5 років реформи: суспільство без Суспільного».

«Наша акція — можливість тим людям, які сьогодні прийшли, сказати свою точку зору, чому для них важливе Суспільне телебачення і хто для них Суспільний мовник. Ми за те, аби ефірне мовлення не зменшувалося, а навпаки — збільшувалося. Закарпатці мають бачити на Суспільному життя свого міста, свого рідного краю», — зазначила учасниця акції Антоніна Кобаль.  

Менеджер Мирослав Поляковський і продюсер Євген Тичина поспілкувалися із організаторами протесту і запевнили, що UA: ЗАКАРПАТТЯ, як і всі інші філії Суспільного, продовжує мовлення, а глядачі і слухачі вже з наступного сезону побачать суттєве збільшення регіональних програм в ефірі.

«Заяви про знищення регіонального мовлення — неправдиві. Головна зміна, яка чекає на UA: ЗАКАРПАТТЯ, — зміна самого принципу виробництва контенту. Наша команда буде виготовляти програми не лише для ефіру UA: ЗАКАРПАТТЯ, Українського радіо Ужгород та радіо Тиса FM, а спільно з іншими філіями — для трансляцій у нас та в них. Це має збагатити регіональний ефір, адже команди філій підсилять одна одну», — переконаний Євген Тичина

За словами Євгена Тичина, вже в березні буде оголошено відкритий конкурс проєктів для регіонального телебачення і радіо.

«В центрі уваги є збільшення контенту для регіонального глядача, і ми робимо все щоб виконати це завдання. Це стосується і програм для національних меншин у рамках виконання прийнятої концепції мовлення. Також, невдовзі у всіх філіях суспільного мовника продюсери оголосять про конкурс ідей для телебачення та радіо. Взяти участь може кожен продакшн, хто хоче творити Суспільне разом із штатною командою філії. Загалом, цьогоріч на регіональний контент передбачено 20 мільйонів гривень. Це вдесятеро більше, аніж торік», — сказав менеджер Мирослав Поляковський

Член правління Суспільного, відповідальний за адміністративно-господарський напрям і регіональний розвиток, Микола Чернотицький прокоментував акцію так: «Я вдячний усім, хто висловив свою підтримку регіональним Суспільним мовникам. Хочу запевнити, що ми робимо все, що в наших силах, аби зберегти й розширити регіональне мовлення, зробити Суспільне в кожному регіоні потужним медіа, якому довіряють, на яке зважають. Багато для цього вже зроблено. Минулого року ми показали приклад якісної незалежної журналістики під час передвиборчої кампанії. Наші новини стабільно отримують найвищі оцінки зовнішніх моніторингів. Але ми ще не отримали підтримки глядачів і слухачів. Це конкурентний ринок, де ми маємо вибороти увагу аудиторії. Тому нині ми зібрали досвід усіх регіонів за ці два роки, а також успішні західні моделі, озброїлися дослідженням уподобань нашої аудиторії і розробили інший підхід у виробництві контенту. Так, він потребуватиме змін від кожного з нас, але ми маємо достукатися до наших глядачів та слухачів і максимально ефективно використати бюджетні кошти. Останні пів року ми щомісяця збираємося з усіма менеджерами й продюсерами філій, щотижня ми зв’язуємося онлайн — аналізуємо, рахуємо, обговорюємо варіанти. У нас дуже мало часу, аби довести, що регіональне Суспільне — потрібне, важливе та варте бюджетного фінансування. Для цього ми зараз акумулюємо всі наявні ресурси. Маємо об’єднатися для нашої аудиторії».

Нагадаємо, Концепція регіонального мовлення у 2020-2021 передбачає:

  • налагодження ефективного використання виробничих потужностей та зміну способів доставки сигналу; 
  • організаційну перебудову та перехід на проєктний менеджмент; 
  • збільшення виробництва регіонального контенту за рахунок залучення зовнішніх продакшенів.